На сервісі онлайнових щоденників порталу «Мета» за адресою http://blog.meta.ua/users/barcarola/ відкрито перший блог книжки: збірки оповідань «Баркароли» Антона Санченка, виданої у видавництві «Факт» в березні 2008 накладом 2 тис. екземплярів.
Антон Санченко відомий у певних колах в якості пошукового оптимізатора сайтів, модератора відомого фахового форуму, одного зі співавторів фахового «підручника з оптимізації» під редакцією І.Ашманова та А.Іванова, але усі оповідання збірки – не про це.
В них багато екзотичних портів, як ось Вішакхапатнам чи Мапуту, проток, морів, портових пивничок і суден, які крім назви мають ще й «ніки», зовсім як в Мережі, але немає адреси жодного Інтернет-сайту.
Справа в тому, що в «попередньому житті» автор працював начальником радіостанції на радянських, українських, турецьких та грецьких пароплавах і присвятив цьому півтора десятки років. Час цілком достатній для того, щоб наслухатися досхочу моряцьких придибашок і відібрати з них лише найцікавіші.
На думку завести блог для своєї книжки автора наштовхнули дві речі:
– Книжка називається «Баркароли», тобто «пісні на воді», а між тим він не знайшов клавіші PLAY на обкладинці і гнізда для навушників у корінцеві. Тож він вирішив записати «звукову доріжку» до кожного з оповідань. І доповнити ще дечим, що в Інтернеті звуть «мультимедіа». Тобто подати певний контекст, який завжди залишається за бортом паперової книжки.
– Недовіра видавця до Інтернету, як засобу промоції книжних новинок. Добродії видавці все ще вважають Інтернет-спільноту герметичною тусовкою системних адміністраторів та інших хакерів, які швидше зламають сайт електронної бібліотеки, ніж купуватимуть паперові книжки у книгарнях Києва, Харкова, Дніпропетровська чи Тернополя (повний перелік книгарень на блозі, список оновлюється).
«Запрошую усіх охочих відвідати блог «Баркароли», щоб спростувати чи підтвердити думку цього авторитетного видавця. Краще, звичайно, спростувати. Бо автор був настільки необачним, що погодився відмовитися від усіх інших засобів промоції своєї книжки, заявивши, що Інтернет – найефективніший і майбутнє саме за ним», – каже автор книжки.
