Україна, як і інші країни, страждають від нестачі кваліфікованих кадрів і технологій. Це викликано тим, що фінансування діяльності хакерських угруповань набагато вище ніж державне фінансування захисту від хакерських атак. Про це у великому інтерв’ю Українському тижню сказав Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації Юрій Щиголь.
«Загрози посилюються щодня, адже розвиваються технології, зростають знання та вміння зловмисників. Водночас Україна, як і багато інших країн, постала перед проблемою відсутності кваліфікованих кадрів і технологій. Фахівці, які працюють у хакерських угрупованнях, мають значно вищий рівень оплати ніж люди, які створюють елементи захисту в державі. Тому спочатку розвиваються технології нападу, а потім захист намагається їх наздогнати. Недостатнє фінансування — одна з ключових проблем», – підкреслив у інтерв’ю очільник Служби.
Він зауважив, що більшість загроз надходять від нашого східного сусіда й інших країн з агресивною політикою в кіберпросторі. З усіх кібератак, які відбуваються і в Україні, й у всьому світі, близько 90% мають на меті заробіток, вимагання грошей у державних органів та великих приватних компаній.
«Такими прикладами є нещодавня атака на телекомоператорів, атака на трубопроводи, нафтопровід у США. Мета була єдина — заробити грошей. І коли зловмисники отримують кошти, наприклад $4,5 млн від США за трубопровід Colonial Pipeline, то одразу витрачають їх на розвиток своїх технологій. Це і є основною проблемою. Кошти, які використовують для атаки, значно більші за кошти, які використовують для захисту», – наголосив Юрій Щиголь.
Усі інші атаки — близько 10% — це спроба завдати іміджевого удару по державі. Ми маємо сусіда, який намагається дискредитувати Україну (і не тільки в кіберпросторі, а й загалом у політичному просторі). Мовляв, навіщо ви з ними співпрацюєте, якщо вони не здатні навіть захиститися.
Голова Держспецзв’язку також звернув увагу на те, що кіберпростір не має кордонів. Якщо перехід кордону є явним актом агресії і одразу зрозуміло, хто з якого боку атакує, то в кіберпросторі загроза може йти з будь-якої країни світу.
«Поки ми виявимо, звідки йде атака, яке хакерське угруповання за нею стоїть і за якою схемою воно діє, а також запустимо систему протидії, мине певний час. Саме тому налагодження системи, яка швидко може відновитися, зараз серед пріоритетів держави. Кібератаки були й будуть, і ніхто від них не застрахований, але мінімізувати шкоду, швидко відновитися й не втратити дані — одне з наших завдань», – резюмував Юрій Щиголь.
