У вівторок, 5 жовтня, у Львові відбулася презентація проєкту «Дамо Дітям Рухатись». Це соціальна ініціатива однієї з ІТ-компаній Львова, яка покликана боротися з дитячою гіподинамією.
Згідно з медичними дослідженнями, понад 80% часу поза сном наші діти проводять в сидячому положенні. Звісно, це негативно впливає на їхнє здоров’я та може призвести до непоправних наслідків у майбутньому. Ще у 2018 році ініціативна група почала вивчати іноземний досвід щодо боротьби з малорухливістю у школах. Виявилося, що в багатьох закордонних школах у класах, де є звичайні парти, використовуються також так звані парти-конторки; іншими словами, столи за якими можна працювати стоячи. Схожі проєкти працюють у Великій Британії, Німеччині, Японії, Австралії, а у США так навчаються вже понад 1 млн учнів — і їхня кількість щороку зростає. Результати такої методики лише позитивні. Крім поліпшення постави та зору, учні стають більш сконцентрованими, у них покращується пам’ять і навіть поведінка.
«Ідей “зробити щось хороше” було багато, але з них ми хотіли вибрати таку, яка має довгостроковий позитивний ефект, а не короткостроковий. І просту в тому сенсі, що всі погоджуються, що це корисно.
Щодо того, чи просто це втілити, ми вже трохи змінили думку. :)
Але в користі проєкту ми переконуємося щодня.
Велика кількість проблем суспільства пов’язані з освітою: всі ми — і держслужбовці, і підприємці, і політики, і продавці в магазинах, і водії — родом з дитинства. І в школі ми намагалися зрозуміти, як влаштований світ і що в ньому ми хочемо змінити. Покращуючи цей процес, ми інвестуємо далеко в майбутнє!».
Олексій Плетньов — співзасновник ініціативи, CTO ІТ-компанії «KeenEthics».
З підготовкою теоретичної бази та публікацією дослідження про історію сидіння та іноземний досвід (за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1nywgXL26nHlH6YDolVWHknZKgOeIw186/view) цього року, спільно з управлінням освіти Львівської міської ради, стартував пілотний проєкт із впровадження таких парт у школах нашого міста.
Вже сьогодні першокласники у трьох навчальних закладах, а саме школі №31, ліцеї ім. В. Стуса та ліцеї №52 ім. М. Лобачевського, кожних 15 хв змінюють своє положення із сидячого на стояче та навпаки. Така зміна поз займає менш як одну хвилину і зовсім не перешкоджає навчальному процесу. Вчителі та ініціатори проєкту в жодному випадку не змушують дітей весь час стояти, а лише рекомендують регулярно змінювати свою позу і створюють для цього відповідні умови в навчальних класах.
«Найголовніше, про що має дбати вчитель — це здоров’я дитини! Тому я підтримую усе, що допоможе мені реалізувати цей принцип. Скажу відверто, що спершу ставилася скептично до моменту, коли не спробувала парти з учнями. Учням дуже подобаються парти. Зміна положення дає змогу змінити й діяльність. Цей проєкт дбає про дитину! Про її комфорт, здоров’я, про навчальні досягнення, які навіть вже зараз значно покращуються.
Наталя Яйко — вчитель-методист НМЦО м. Львова, використовує такі парти в навчальному процесі
Пілотний проєкт відбувається під наглядом медиків із медичних центрів «Інново» та «Гайдук Педіатрія». Першачки з пілотних класів проходять медичне обстеження у вересні-жовтні, й аналогічний огляд відбудеться в кінці навчального року. Крім цього, впродовж навчання проводитимуться регулярні тестування уваги та пам’яті учнів, а також умов їхньої життєдіяльності. Звичайно, одного року занадто мало для фіксації значних змін, проте деякі показники будуть помітні навіть після такого короткого терміну спостереження. Парти-конторки залишаться з дітьми до 11-го класу, тож за потреби дослідження будуть продовжуватися й надалі.
«Унікальний проєкт, який буде сприяти вихованню та становленню здоровішої нації. Ми навіть не уявляємо, що дати дітям рухатись від першого класу означає створити у їхній головах нову поведінкову модель. Це протидія гіподинамії, яка, зі свого боку, призводить до цілої низки захворювань та порушень».
Ярополк Пшик — фізичний терапевт, засновник медичного центру «Інново»
Саму методологію дослідження допомогли розробити фахівці із лабораторії соціальних детермінант здоров’я дітей, ДУ «Інститут Громадського Здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМНУ». Їхні наукові дослідження присвячені шкільним факторам та способу життя дітей, що впливають на формування здоров’я. Ще в попередні роки було встановлено, що малорухливий спосіб життя притаманний 75,6% сучасних міських учнів середнього шкільного віку. Причому у дівчат ймовірність вести малорухливий спосіб життя вище у 2,5 раза, ніж у хлопців. Фахівці лабораторії довели, що при низькому рівні рухової активності ймовірність появи множинної патології (більш як 3-х захворювань) зростає у дітей і підлітків майже в 4 рази, а ймовірність розвитку неврозів — у 2,5 раза.
«Одним зі шляхів підвищення рівня рухової активності та збереження здоров’я дітей може бути навчання з використанням парт-конторок, що дозволить дітям змінювати позу під час уроку, включати в роботу великі групи м’язів, відчувати свободу переміщення. Однак для того, щоб оцінити переваги такого формату навчання та об’єктивізувати методику використання парт-конторок у навчальному процесі, необхідні знання, що ґрунтуються на відповідних наукових дослідженнях — що й планується провести протягом навчального року».
Світлана Гозак — завідувачка лабораторії соціальних детермінант здоров’я дітей державної установи «Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМН України», д.мед.н.
З липня цього року проєкт «Дамо дітям рухатись» входить до Плану дій Львівської міської ради з реалізації ініціативи UNICEF «Громада, дружня до дітей та молоді». У разі підтвердження позитивних результатів, за допомогою UNICEF таку методику можна буде масштабувати на всі школи країни. Проте вже сьогодні вчителі та батьки учнів будь-якого віку можуть подати заявку про бажання долучити свою школу до руху за здорове навчання та в майбутньому отримати фінансування на переобладнання свого класу.
«У мене самого четверо дітей і щодня на їхньому прикладі я переконуюся, що парти-конторки працюють. Відколи ми поставили такий стіл вдома, малечі легше сконцентруватися на навчанні, а ще тепер ніхто не сутулиться над домашнім завданням. І навіть більше: під час прогулянок їхні ніжки стали витриваліші, тож тепер ми можемо пройти довшу відстань.
Під час спілкування з вчителями в рамках проєкту у нас виникла проблема. Деякі діти навпаки не хочуть повертатися за звичайні парти та просяться залишитися за «стоячою партою». Радіємо цим відгукам, адже вони означають, що дітям насправді бракує руху, а отже ми на правильному шляху.
Богдан Цюваник — керівник проєкту.
