11 березня набула чинності постанова Європейського Союзу про заборону використання фторованих парникових газів (у тому числі SF6/елегазу). В Україні енергетичний сектор звик до технологій, що передбачають їх використання. Однак промисловість по всій Європі повинна готуватися до значних змін. Як зазначають експерти Eaton, ключовим моментом у відмові від SF6 стане доопрацювання принципів, пов’язаних з утилізацією розподільчих пристроїв.
Гексафторид сірки (SF6/елегаз) – синтетичний і надзвичайно потужний парниковий газ, який зберігається в атмосфері протягом тисяч років. Кожен його кілограм еквівалентний викиду понад 25 000 кг CO2. Найчастіше він використовується як ізолятор у розподільчих пристроях, і кожна одиниця споживає до 2,5 кг цього газу протягом свого терміну служби, який становить близько 40-50 років.
Адаптації промисловості в Європі та Україні
Протягом останніх років в Європейському Союзі тривала дискусія щодо запровадження законодавства, що зменшить вплив усіх видів фторованих газів, зокрема SF6, на клімат. Цей процес завершився 29 січня 2024 року, коли Рада Європейського Союзу оголосила про виведення фторвмісних газів з європейського ринку. Новий регламент був зареєстрований в Офіційному журналі ЄС і набув чинності 11 березня цього року. Тепер країни-члени повинні впровадити ці положення на національному рівні.
В Україні використання розподільних пристроїв, що містять газ SF6, є стандартною практикою у сфері енергетики та електротехніки. Його унікальні властивості, такі як висока ефективність ізоляції та стабільність у широкому діапазоні температур, роблять його досить популярним. Однак елегаз має потенційно негативний вплив на навколишнє середовище через його високий потенціал утворення парникових газів. В Україні вже проводяться дослідження та впроваджуються програми заміни SF6 на більш екологічно безпечні альтернативи.
Що нові правила означають на практиці для Європи?
Електроенергетична галузь має два роки на імплементацію регламенту. З січня 2026 року використання SF6 у всіх нових розподільчих пристроях середньої напруги (≤24 кВ) буде заборонено. Аналогічні обмеження на більш високовольтних розподільчих пристроях будуть введені: з 2030 року для розподільчих пристроїв до 52 кВ включно і з 2032 року для високовольтних розподільчих пристроїв понад 52 кВ.
Україна, як і багато інших країн, стикається з серйозними викликами в енергетичному та електричному секторах. Розвиток та модернізація мереж стають головними завданнями, оскільки це дозволить країні приймати все більше енергії з відновлюваних джерел.
Важливо зазначити, що альтернативні технології, які не використовують SF6, вже давно існують і доступні на ринку. Хоча вони можуть вимагати певних заходів та інвестицій для розвитку, вони можуть бути більш екологічно чистими альтернативами. Україна активно працює над стратегією скорочення використання елегазу та поступового переходу на чистіші технології в енергетичному секторі, що відображає прихильність країни до сталого розвитку та захисту навколишнього середовища.
Підготовка до змін є ключовим фактором для європейської та української енергетичної галузі
Після того, як визначено обладнання, що використовує газ SF6 і потребує заміни, важливо спланувати закупівлю нового обладнання. Важливо звернути увагу на технічні характеристики, витрати та розрахунки прибутків і збитків альтернатив SF6. Такі показники, як капітальні витрати (CAPEX), операційні витрати (OPEX) та загальна вартість володіння (TCO) можуть допомогти в оцінці. Наступним кроком у підготовці до відповідності новим нормам є розробка і впровадження плану переходу та належна утилізація обладнання, що використовує елегаз.
Законодавчі зміни та екологічні аспекти
Перехід на технології, що не використовують SF6, не тільки забезпечує відповідність нормам ЄС, але й допомагає досягти цілей сталого розвитку та зменшити викиди парникових газів. Особливе значення має відмова від елегазу в електричній інфраструктурі, що підтримує відновлювані технології, такі як сонячні або вітрові електростанції, оскільки основна роль ВДЕ полягає в скороченні всіх викидів.
