Центри обробки даних прямо або опосередковано пов’язані з більшістю сфер нашого особистого та ділового життя.
Але перехід до хмари в поєднанні з постійним впровадженням пристроїв, підключених до Інтернету, і зростанням популярності технологій штучного інтелекту (ШІ), означає підвищення попиту на зберігання та обробку даних. Оператори дата-центрів не мають іншого вибору, окрім як постійне збільшення потужності. Це має наслідки для дотримання концепції сталого розвитку, враховуючи величезну кількість енергії, необхідну для роботи, і значний вуглецевий слід. І це також спричиняє дедалі суворіший нормативний тиск збоку урядів різних країн у всьому світі.
Ці та інші проблеми необхідно вирішити, щоб центри обробки даних залишалися конкурентоспроможними та водночас відповідали цілям сталого розвитку, забезпечуючи при цьому гнучкість, масштабованість і якість обслуговування для клієнтів. Таким чином, рішення може полягати в модульному підході до проєктування, будівництва та експлуатації дата-центрів.
Зростання ринку
Глобальний ринок ЦОД стрімко зростає. У 2020 році він мав вартість близько 466 мільярдів доларів, а до 2030 року, за прогнозами, досягне 948 мільярдів доларів. Обсяг створюваних і споживаних даних у всьому світі також зростає, і очікується, що до 2030 року об’єм досягне 175 зетабайт. Але разом із цим постають і проблеми. Очікується, що кількість електроенергії, необхідної для керування даними, зросте на 400% до 2030 року, причому більша частина цієї енергії споживатиметься для живлення та охолодження обчислювального обладнання. Такі темпи зростання викликають занепокоєння, оскільки різні звіти свідчать про те, що на дата-центри вже припадає 1-4% світового споживання електроенергії.
Екологічні проблеми
Усе це, очевидно, має значні екологічні наслідки. Нещодавні дослідження показали, що навчання моделі штучного інтелекту призвело до 25 тонн викидів CO2, а ще 25 тонн утворилися в результаті виробництва комп’ютерного обладнання, необхідного для створення та навчання цієї моделі, а також енергії, необхідної для її запуску. Загалом це приблизно дорівнює 60 рейсам між Лондоном і Нью-Йорком.
Не дивно, що оператори центрів обробки даних шукають більш стійкі методи, щоб зменшити розмір свого вуглецевого сліду. Наприклад, у січні 2021 року понад 40 компаній і торговельних організацій, пов’язаних з індустрією дата-центрів, уклали Європейський пакт про кліматично-нейтральні центри обробки даних, згідно з яким вони погодилися зробити дата-центри кліматично нейтральними до 2030 року.
Галузь також стикається з державним регулюванням. Європейський Союз, наприклад, виділив великих споживачів енергії – і галузь центрів обробки даних зокрема – у запропонованих змінах до своєї Директиви з енергоефективності, передбачаючи необхідність звітності щодо сталого розвитку та планів від операторів.
Порушення ланцюга постачання
Через COVID та геополітичну кризу виникли інші проблеми. Більшість галузей промисловості зіткнулися зі зростанням вартості та невизначеністю безпеки енергопостачання, проблемами із ланцюгом постачання. Особливо щодо напівпровідників і недорогоцінних металів, важливих для будівництва центрів обробки даних. Така негативна тенденція, вірогідно, продовжуватиметься в осяжному майбутньому.
Розширення локального охоплення
Сьогодні центри обробки даних все частіше розміщуються за межами традиційних кластерів, таких як Франкфурт, Лондон, Амстердам, Париж і Дублін. Міст, у яких розташовані головні офіси великих компаній, або які є природними економічними кластерами з багатим телекомунікаційним зв’язком та ідеальними профілями клієнтів.
Натомість потенціал для зростання та низька точка входу означають, що стає сприятливішим будувати дата-центри у другорядних містах головних економічних держав і в столицях інших країн. Але міркування щодо відповідних місць, електроенергії та інженерної праці в цих регіонах можуть виявитися складними для впровадження. Дійсно, багато з цих країн можуть не мати досвіду та персоналу, необхідних для проєктування, будівництва та експлуатації нового центру обробки даних.
Однією з відповідей на всі вищезазначені проблеми є концепція модульного центру обробки даних.
Багато переваг
Індустріалізація або модуляція центрів обробки даних, де збірні, попередньо сконструйовані та попередньо інтегровані доставляються на місце, це гнучкий, масштабований підхід до побудови дата-центрів, який дозволяє операторам збільшувати потужність зі скороченням вартості, складності та часу будівництва.
По суті, модульні дата-центри є рішенням «під’єднай та працюй». Вони збираються досвідченими постачальниками, що усуває потребу для кваліфікованих інженерів виїжджати на локацію. Кожен модульний блок, розроблений для забезпечення достатньої потужності для необхідного обчислювального обладнання, відповідає таким аспектам, як електрика, охолодження, елементи керування та вимоги безпеки, щоб створити систему «все в одному».
Його переваги численні. Наприклад, можливість використовувати попереднє виготовлення, інтеграцію та тестування за межами об’єкта дозволяє операторам центрів обробки даних використовувати паралельний підхід до будівництва, зменшуючи потребу в розподілі матеріалів і праці між кількома об’єктами. Це сприяє більш ефективному та екологічно відповідальному переміщенню матеріалів і людей.
Стійкі рішення
Сучасні модульні центри обробки даних можуть гарантувати більшу енергоефективність, ніж традиційні. Як правило, використовується для забезпечення аварійного живлення у разі відключення, включення мережевого інтерактивного джерела безперебійного живлення (ДБЖ) може дозволити резервній системі живлення дата-центру забезпечувати допоміжні послуги з енергопостачання в мережу, коли це необхідно. Надавши центрам обробки даних повний контроль над їх енергією, таке рішення може дозволити операторам вибирати, яку потужність пропонувати та коли. Це також означає, що вони можуть визначати ціну, що забезпечує їм дохід, а також сприяє розвитку відновлюваної енергії. Крім того, ефективне використання складного програмного забезпечення DCIM може допомогти операторам вимірювати, контролювати та моделювати свої показники потужності й енергії, щоб гарантувати, що даремні витрати відсутні або їх зовсім мало.
Прибуток на інвестиції
Створення та обслуговування дата-центрів дороге, навіть для розвинених ринків. Через обмежений простір у міських районах, де розташовано багато клієнтів оператора, може бути складно побудувати великий центр обробки даних. Модульний підхід, однак, дозволяє швидше та легше масштабувати діяльність, розширюючи та адаптуючи наявні локації без пошуку нової нерухомості.
Будівлі можна швидко перепрофілювати, щоб задовольнити зростальний попит на зберігання та обробку даних. Це не тільки дозволяє операторам залишатися конкурентоспроможними на ринку, що стає все більш переповненим, але і що будь-які інвестиції в розширення можна використовувати ефективно. Економіка модульного підходу цілком передбачувана.
З поглядом у майбутнє
Сучасний бізнес працює в цифровій економіці. У результаті надзвичайно зростає потреба в об’єктах для розміщення обчислювальних машин, сховищ і відповідної допоміжної цифрової інфраструктури з загальною потребою у швидшому, стійкішому, безпечнішому та економічно ефективнішому способі розміщення цифрового обладнання та даних.
Модульний підхід зменшує вартість і спрощує проєктування, будівництво та координацію центру обробки даних. Таким чином, він вирішує багато проблем, з якими сьогодні стикаються оператори – від навколишнього середовища до порушення ланцюга постачання, від розширення за межі традиційних кластерів до потреби у швидшому виході на ринок і більшій рентабельності інвестицій.
Завжди знайдеться місце для традиційного підходу, але, пропонуючи експертну системну інженерію, якість, гнучкість, масштабованість, безпеку та сталість, модульність є сильним і життєздатним варіантом у майбутньому будівництві центрів обробки даних і має багато переваг.
